По життю як по мінному полю
Завтра бачимо в рожевих мріях
Самі собі ми ламаємо долю
Ворогів убачаєм у власних надіях
Ріки знову повернули назад
Наші руки сплетені вітром
Чорні тумани окутали сад
Сад що був одаренний світлом
Тіло пронзає і холод і жар
Груди давить невидима сила
І молитви втрачають свій дар
А земля вже розверзлась неначе могила
Небо більше не чує молитв
Ангели більше не захищають
Всі вони вже готові до битви
Демони грати святії ламають
Ми живем поколіна у гріхах
Та погорло у крові і сльозах
Доброта зачахає в серцях
Все втопає у ливнях і грозах
Кара з неба розлилась вогнем
Впала попелом в спалені трави
Ангел смерті крокує з мечем
Розлилася розпечена лава
Він один лиш стояв серед інших
Він один не відводив очей
Він стояв і молився всевишньому
За гріхи усіх днів і ночей
Його руки і ноги пробиті
На чолі кровоточив вінок
Його тіло синцями покрите
А в очах всі сузір'я зірок
Він проніс свою тяжкую ношу
Крізь пітьму і крізь морок віків
Він тенети нечистого рушив
Під виття гієн і вовків
Він готовий померти ще раз
Він візьме собі гріх всього світу
Він помер і воскрес через нас
Ми усі його божії діти
