Сиділа жаба у калюжі,
Тримала жовтий прапорець,
Бо не хотіла вона здатись...
Зійшли зусилля на нівець.
Чогось вона репетувала...
Хотіла з'їсти комара,
Про те поганець не здавався
Кружляв в повітрі гопака.
Комар попався дуже вправний
На вигляд бідний та худий,
Але моторний, хитрий, справний,
До того зовсім молодий.
Та поки жаба скреготала
З кущів приповз заклятий вуж,
Вона поганця провтикала...
І він зробив їй Мулен Руж.
Вона вже ніс не задирала,
Брикати більше не могла.
Бо він її ковтнув падлюка
Втекти від нього не змогла.
Буде собі така наука
Для всіх невихованих жаб.
Якщо вже вилізли з болота,
То не ловіть у небі гав.