Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Саша Чорнобіла: 11 лютого 2015. - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катерина Собова, 12.02.2020 - 11:07
Народ все більше схиляється до думки, що це геноцид: зниклі села, закриті ФАПи,за січень у нас в районі народилося 10 дітей, померло 43, ми починали незалежність 52 мільйонами, зараз нас 37 млн, оце розвиток країни!
Саша Чорнобіла відповів на коментар Катерина Собова, 12.02.2020 - 11:34
Вірш написаний п"ять років тому. Завжди боюсь пророчості, але найчастіше вона приходить у віршах. Хочеться вірити у щасливе майбутнє, ми ж його варті!!!
Дмитро Кiбич, 11.02.2020 - 12:47
Гарний вiрш, Сашо. Дiйсно, досить актуальнi рядки. Точно ви вiдзначили, що досить дивну поведiнку наша влада демонструе, навiть проглядаеться у тому якесь пiдiгрування ворогу.Тiльки щось з датою цього обстрiлу Краматорська сепаратистами i "iхтамнетами" i з кiлькiстю загиблих ви трохи наплутали. Не 11 лютого, а днем ранiше це вiдбулося - 10 лютого 2015. I не 11 загиблих тодi було, а 17 чоловiк загинуло. Ось, дивiться: https://www.ostro.org/donetsk/society/news/584659/ Саша Чорнобіла відповів на коментар Дмитро Кiбич, 11.02.2020 - 14:22
Дякую за відгук. Вірш писався, коли загиблих було 11 чоловік. Потім їх кількість збільшувалась, але я виправлю цю помилку. Маємо мати точні дані для вірності пам"яті.
Дмитро Кiбич відповів на коментар Саша Чорнобіла, 11.02.2020 - 17:10
Ну да, тодi у рiзних мiкрорайонах Краматорська вiд тих снарядiв люди загинули i не одразу усiх загиблих спочатку там встановили.
Ніна Незламна, 11.02.2020 - 12:29
Чи й дізнаємося ми? Не знати...Лише можливо,через років 50,правда випливе вся... Що спричинило і хто розпочав цю війну,вбивання на майданні на жаль.. Шкода людей,хто дивився смерті в очі...І матерів,що не спали всі ночі...Й дружин й дутей...Які не бачили воїн,хотіли бути щасливими й мали багато надій в житті на краще і ідей... Саша Чорнобіла відповів на коментар Ніна Незламна, 11.02.2020 - 12:39
а скільки ще має загинути? серце як краялося, так і крається...
|
|
|