Прийшла Свята Неділенька
До старого в гості.
А старий, попід віконцем,
Гріє старі кості.
Тулиться до батареї
Мов до молодички.
Не позбудеться своєї
Старечої звички.
Питається Неділенька
У цього старого:
Чому, - діду, - сидиш вдома
Та не йдеш до Бога?
Святі храми о цю пору
Вірян закликають.
Там ікони грішні душі
Вже давно чекають.
А старий неділі каже:
Гріха не боюся!
Я щоранку, до світанку,
До Бога молюся.
Молюсь Йому за родину,
За дітей, за внуків;
За єдину Україну,
За ліси та луки;
За безхмарне синє небо;
За сріблясті води;
За лани широкополі,
Фабрики й заводи.
Прошу в Господа єдине:
Нас не покидати.
В кожне серце, в кожну душу
Світ надії дати
На Святе благословення
В кожну нову днину
В якій радо відкриваєш
В людині Людину.
А Господь – зі мною, поруч,
Ось тут, біля серця!
Так що ти, Свята Неділе,
На мене не сердься!
Посміхнулась Неділенька
Мов дівчина мила
І ясним погожим ранком
Поблагословила!
16.02.2020
красиво дуже і бережи Вас, Боже 
