Держімося землі, нині твердь її тримає нас, як щит.
Надійний, не тільки на папері, як у недрах моноліт.
Широкий світ, теплом весни сипнуло. Оновлення збагни.
Парує слід зими. Спинися, глянь. Подумай і не стогни.
Своїм життям, добробутом ми лиш зобов*язані землі.
Вона не тільки грунт родючий, тавром вже стала на чолі.
Берегти повинні всі її, шанувати, величати,
Яка придає сил рости і жити, тихо спочивати.
Всіх матінка-Земля народжує, ласкає і ховає.
...Помітний дім. Не пустим в хату ми біди. Це кожен знає.
Наступний рік - нова цікава книга, розгорнемо собі...
Зустрінемо ми тут блакить весни та ряд добрих справ судьби.