Я не існую без твоїх прикметників,
І без іменників мене нема,
Мені потрібно буде більше скептиком,
Щоб вірити лиш у дієслова.
Ім'я не кожне пишеться з великої,
Я іноді беззахисна й мала,
І краще би я була безязикою,
Нічого щоб сказати не могла.
І краще би душею зовсім висохла,
І очі щоби скутала пітьма.
Бо я злетіла дуже- дуже високо,
Хоч і не бачила дієслова...