Серед чужих очей мені б знайти твої,
І не в поезії, не в прозі , а в житті.
Тоді мій дух , мов теплий промінь по весні ,
Спокійно й тихо буде ніжитись з твоїм.
І злидні зникнуть . Крила журавлів
Затріпотять над дахом в нашім домі.
Рука затИшно вмоститься в руці,
Уста тремтітимуть від дотиків любові...
А небеса на добру волю Долі,
Нам подарують найясніші зорі,
І перла ми знаходитимо в морі,
Сади цвістимуть квітами магнолій. ..
Однак, єдине, що не вистачає
проникливих очей твоїх...Ти знаєш,
З тобою світ здаватиметься раєм,
І байдуже, що ми не є святі!