ВІДДАЮ ПОКЛІН ТИМ ХТО НЕ З НАМИ
Я ,лечу птахою на вигін за село
Туди ,де ідуть в останню дорогу.
Тут журавка складає своє крило
І віддає, свій дух святому Богу.
Тут рідних могила свята земля
У вічному спокою спить увесь рід.
У пам'яті ,горить скорботна свіча
За тими, хто відійшов у інший світ.
Тут молоді лелітки й соколи
Слухають, як шумлять сиві дуби.
Вони , полетіли за сині гори
Відлунюють ,до нас їхні голоси.
Плаче небо і ллє сльози калина
За тими , хто не зустрів свою весну.
Мати, яка втратила свого сина
Свою красуню лелю, єдину дочку.
Я плачу, за сином Ангелом своїм
Який не встиг, побачити білий світ.
За батьками, що є Всесвітом моїм
За тим ,чий рано обірвався політ.
Хто пішов, не попрощався зі мною...
І чиї ,підкосились ноги на ходу.
І хто не зустрів сонечко весною
А божою пташкою він співає у саду .
Вони, оселились в Едемському раю
Там у піднебессі їхній божий дім.
Ангели, у наші сни прилітають
І несуть ,у любові вісточку усім.
Віддаю, поклін рідним, і друзям усім...
В честь, їхню пам'ять запалюю свічу.
І на могилу, кличе небесний дзвін
У шані ,віддати їм любов земну .
Я у святий день згадую поіменно усіх
І Несу ,троянди ... на граніт могили.
Вклоняюсь, низенько до їхніх ніг...
Бо серцю, кожен дорогий і милий.
М ЧАЙКІВЧАНКА
Світлина від Марії Єдинак-Іванчак.
Память живе в серцях!
