Ти віриш в мене,як ніхто до тебе,
Ти змушуєш мене радіти і цвісти,
Коли ми разом – почуття сягають неба,
Ти поруч,і такий простий.
Ти вчиш по-новому дивитись на життя,
Ти сміло зносиш всі мої проблеми,
Коли «богеми» нищать – моє укриття,
І твоя віра – то мої тотеми.
Ти заспокоюєш моїх чортів,
І вперто дрешся крізь ці терни,
Ти захищаєш від усіх моїх катів,
З тобою я не почуваю жодної вини.
Ти свято віриш в те,що я – борець
І жодним чином руки не опущу,
Але то завдяки тобі – ти ж бо мій творець,
І більш нікого я до себе не підпущу.
