У дивний час ми живемо:
Будинки наші стали більші,
В кімнатах простір і тепло...
А от чи стали ми вільніші?
Все менше вільного часу,
І сім'ї наші стали менші,
І не цінуємо красу...
Царі природи! Та чи перші?
І повсякчас ми спішимо,
Не бережемо світ навколо,
Бездумно просто грішимо...
Чи марно бігаєм по колу?
Все більше доступу до знань,
Все менше хтіння їх здобути,
Дрібних все більше нарікань...
Та чи ми хочемо почути?
Якусь освіту здобули
І майже стали фахівцями
Та працювати не змогли...
Чого ж ми ходимо манівцями?
Все більше ліків і вакцин
Та от здоров'я - ні на йоту -
Хвороб все більше без причин...
Чи може все через турботи?
Компютер, гаджет, телефон,
І соцмережі, як годиться.
А Інтернет для нас закон...
Чого ж ночами нам не спиться?
Бажаєм грошей й визнання
Й того, що часто за межею...
І от вже дієм навмання...
Та що ми маєм за душею?
Світ парадоксів і машин,
Пустих кумирів і зневіри,
Недбальства з тисячі причин...
Як відновити чуття міри?