Музика вічна, текіла
Ніжно сповзала по тілі,
Коктейлем бурлила, шуміла,
Наповнюючи серця…
І ми були недостримані,
Своїх почуттів не жаліючи,
Плили, хвилі здоганяючи,
В морі вечірніх суконь.
В квітучому полі ангели
Троянд-орхідей губи ніжили,
Тендітно крильми відкриваючи,
Пахучу, п′янку вуаль.
А квіти буяли радістю,
Цвіли ніжно ароматами,
Вкрашали своїми пелюстками
Цілющого лона нектар.
Експромтом густим приправлені,
Присутні забули відстані,
Прикрила їх снігом-колискою
Казкова зимова пора.
9.12.2017
