|
Вона і Він. Від бідності й війни,
Байдужості, що затопила все.
Втікали у солодкі сни,
Що там за морем інше, не чуже …
Та ще й дитя у мами в животі
Теж того раю хоче на землі,
Не справжнього, а так, хоча б на мить,
Щоб жити, мріяти, любить …
Хоч море – це добро, не зло,
Не дуже приязним було,
Весь одяг на шмаття порвало,
То хоч життя не відібрало …
А далі табір, крик, зневага,
Женуть кудись немов овець,
Та ще була душі наснага,
Писав щоденник олівець …
Вона усе це малювала,
А він описував віршем,
Дивилась, мріяла, кохала,
Він накривав її плащем …
І ось омріяна країна,
Одним палац, комусь тюрма,
Пропала мрія «хоч для сина»
І раю тут для них нема …
Удома там чужі заводи,
Кущі забарвлені в мазут,
Народ позбавлений свободи,
Забрали все, а тут не ждуть …
Ганяли біженців щоранку,
Щоб хтось за дроти не утік,
Ще двох убили на світанку,
Ось так почався новий рік …
Вона і Він стоять за руку,
У ній там десь уже їх син,
І "подарунок" їм розлука,
За дріт піде лиш він один …
- "Вона ж заразним чимось хвора
І цінності у ній нема,
Не варті дорогі уколи
Цього мізерного життя" ...
А там далеко їх країна,
Колись своє все роздала,
З безсилля іноді скрипіла,
Своє на блюдці простягла …
Тепер лишилося втікати,
Хоч там у світі все чуже,
А треба було захищати,
Колись беззахисне своє ...
Вже кимось порвані сторінки,
Малюнки стали нечіткі,
Далекі зорі - очі жінки,
Не бачать списаних листків ...
ID:
874713
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.05.2020 17:37:42
© дата внесення змiн: 17.05.2020 14:25:22
автор: Дружня рука
Вкажіть причину вашої скарги
|
мрії про краще життя не справдилися...і своє загубили, і чужого не знайшли.
Сильно сказано!Біда прийшла...та й не одна... 
дякую
дякую
