Твої молитви, Мамо, — оберіг,
Їх крила — зупиняють хижі стріли,
В золавих днях — він шквали переміг,
Він вражі тіні зустрічає (стрімно).
Твої надії, Мамо, — це весна,
Це яблуневий цвіт серед хуртечі,
Їх мрійний вітер, в щастя, зове нас,
Їх зорепад — світ зніжений злелечив.
Твої чаїння, Мамо, — п’єдестал,
Тихі перемоги, сотні сонець,
Й за межею, твій дух булатить сталь —
Він мій безсонний янгол охоронець.
мабуть така материнська, жіноча місія в цім житті - її сила, її зброя - то молитва, і не має значення слова завчені з молитослова чи які приходять перші на думку - її душа в тих словах несеться невидимими дорогами во спасіння кревних.
Дкую, що читаєте