До бога єдиного ти молитви посилаєш - за словом
Слово, і мрія до мрії складається - цегла в фундамент.
Я заплітаю плющем диким стіни, і храм мій сосновий
Славить стихій вир шалений, і юність прадавню
Владних Богів. Їх багато - Нетджеру* та Камі*,
Деви*, Туата де Данаан*, Аси*, Дінгірене*, Вани*...
Плоть та душа цього світу - не дух безтілесний.
Годі, Платоне, ти друг, але істина - ближче:
Та, що в вершинах гірських та примхливих потоках,
В танці вітрів чи багатті у ніч рівнодення,
Зоряним небом, землі життєдайною міццю,
Майстра рукою і гамором людним майдану -
Так промовляють до нас Вони. Локі сміється
Поряд - не на сторінках манускриптів, ти знаєш?
Одін дарує поезії мед - кому чистий,
Їншим - не дуже: Квасірова* кров - не водиця,
А найчастіше - куштуємо суміш п'янкого й бридкого.
Тор хоч старої* ніяк не здолав - а не став менш могутнім;
Що перед дотиком їхнім абстракцій безмовних
Башта із кістки слонової в вічному царстві
Що не від світу цього? Хай утопія гріє, як вміє.
Лиш залиши мені пінну тетріппу*, в якій Посейдаон
Мчить - сиві гриви, солоні копита
Мис Суніон* зустрічає. Десь Луг* грає в фідхел*
зі Срібноруким*. Відчинені навстіж кургани
Сонцестояння осяює, літо у славі,
Лад і безладдя - спіраль мегалітів зміїна.
Фідія статуї, Сапфо пісні, що Кіпріду
Кличе в союзниці, знаючи: та засміється,
Але прихильною буде. Голосом Енхедуанни*
Рветься з горлянки: "Нехай знає світ Твою велич,
Владна Інанно*, що тисячу МЕ* підкорила!"
Егіля-скальда* гіркий чи то сміх, чи то сльози:
Дав Вовчий Ворог* йому силу слова як викуп за сина
В морі загиблого. Благо, біда - все єднає
Чи боротьба, чи обійми, чи просто інакше не вміє
Світ існувати: епохи - на колесі спиці.
Шива танцює. Гримить барабан-нескінченність.
Час каламутити знову космічну безодню:
Там, в океані молочному, жах дивовижний,
Диво жахливе - не вір, якщо хочеш. Я -вірю.
*Нетджеру - Боги Давнього Єгипту (Кемі)
*Камі - Японські Боги та духи.
*Деви - Індійські Боги.
* Туата де Данаан - Плем'я Дану, це вже Ірландія.
* Аси - скандинавські Боги, як і Вани.
* Дінгірене - Шумерські Боги.
* Квасір - мудра істота, створена під час укладення миру між Асами та Ванами, з чиєї крові потім було зроблено Мед Поезії, без якого хороших віршів не буває.
* Стара, якої не зміг подолати могутній Тор - це нянька велетня-чаклуна Утгарда-Локі, котра насправді була втіленням старості.
* Тетріппа - колісниця, розрахована не на одну пару коней, а на дві.
* Суніон - мис, відомий надзвичайно гарним храмом Посейдона.
* Луг - кельтський Бог, майстер багатьох мистецтв, великий воїн та правитель.
* фідхелл - гра, схожа на шахи.
* Срібнорукий - Нуада, перший король Племені Дану.
* Енхедуанна - жриця, донька Саргона Аккадського, перший поет чиє ім'я відоме історії.
* МЕ - сутність речей та понять. Фактично, ключі до складових елементів реальності. Існують, схоже, і фізично, а не лише як ідеї, адже Інанна викрала їх в Енкі та привезла до свого міста Урук.
* Егіль Скаллагрімссон - великий скальд, воїн-найманець, ворог оного з найвпливовіших конунгів тогочасної Скандинавії, герой персональної саги, невтомний шукач пригод на свою... потилицю, жадібний стариган та не зовсім психічно врівноважений геній.
* Вовчий Ворог - кеннінг (епітет) Одіна
ID:
880909
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поетичний маніфест
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.06.2020 01:50:21
© дата внесення змiн: 27.06.2020 01:50:21
автор: Polemokrateia
Вкажіть причину вашої скарги
|
