Гибель героя
Це Тарас Матвіїв. Командир взводу 24-ої механізованої бригади. Журналіст, учасник Революції Гідності, у 2015 пішов добровольцем на фронт. Пройшов шлях від солдата до офіцера.
Вчора позицію, якою командував Тарас, в районі Троїцького, - атакували окупанти. Били зі 120 мм мінометів. Одна з мін потрапила в бліндаж, де було двоє вояків. Бліндаж загорівся і частково обвалився. Тарас першим кинувся на допомогу побратимам й витягнув двох своїх бійців назовні і відніс в безпечне місце. В цей час ще одна міна впала на позицію і осколками смертельно поранила Тараса.
З інтернету
Хто придумав це слово - війна?
Хто придумав, скажіть, воювати?
Так не час, та, проклята, вона
Відбирає життя у солдата.
Відбирає життя у сина,
Залишивши глибоку рану,
Не цвістиме вже більш калина -
Чорний цвіт у душі зібраний.
Застеляє стежки до хати -
Куля тіло кропила кров’ю,
Мліє з горя рідненька мати -
Світ застиг у гіркому болю.
Син єдиний! - клекочуть лелеки
У гнізді, де згорйована хата,
Замаілась в розмай далекий,
Де сьогодні гостей багато.
Вся родина - близька й далека,
Та кохана, уся, у чорнім,
Посивіла чудна смерека
В крику птаха... такім, потворнім.
В крику птаха - у крику дзвонів,
У відібраній, смертю, долі,
Де не знає війна законів -
Мить і куля... душа на волі...
(С) Леся Утриско