Чекай...А чого? Може божевілля?
Хіба то Божа воля ? Це угар!
Можливо хтось чекав і у Трипілля,
Щоб мати той єдиний Божий дар.
Вже так чекала, як не було досі...
З підвір'я листя вимела -серпень!
Уже й листопад всівсь мені на носі,
І рік минає, як той Божий день.
Так сорок років за одну хвилину,
Як Моісей пустелі спеку п'ю.
Трую раба, мов тую комашину,
І все ніяк гидоту цю не вб'ю.
Зросли вже дітки, і такі чудові!
Когось ховала, хтось на втіху ріс.
Вже й напилася вурдолаком крові-
Нема землі обіцяної рис...
І кожен день будую і руйную,
Як швачка -шию, потім все порю.
Пророків вбито, то сама міркую
Куди накласти голову свою.
То може діє то не Божа сила?
Бо сила -слово, а слова - руїна,
Себе сама у муках породила,
Можливо , я і є... ця Україна?
Оксана Самохліб.@Kseni Berkeli
