стріляй, стріляй, стріляй! гей-гей!
нам треба вбити сто мільйонів людей.
добрі люди, скажіть мені: я божевільний?
я скажу вам: річ же не в тому, а просто я дуже сильний.
ви знаєте, хто я? я – бугайлюк.
бу-га-га! бо я маю сьогодні аж 200000000 рук.
відтак все, що кажу, має круте навантаження:
я на якійсь вершині, бо таке моє перше враження.
що це таке? я чую якісь нерозбірливі крики,
не знаю чиї. це якийсь невпізнай-пізнавальний кошмар.
цю угоду з мокрими підписами підписали мої музики.
ну, а я просто плюну. всі знають: я цар-секретар-суперстар!
тому, якщо ви не проти, я заперечую все.
я – на вершині, а ви пийте кафе-глясе.
ось моє алібі: я думаю, це не брехня.
це – марнування часу. лірика не дрімає,
така симфонічна гармонія твориться не щодня,
і це непогано римується – заперечення є? немає.
ось мої руки – в'яжіть. вважайте, вам пощастило.
до речі, якщо ви не знали: то було симпатичне чорнило
over the top, motörhead