Чекання... Цукром печеним, хвилини,
З вогнем і карамеллю, мов би лаву,
Перетягнувши овоч в світ людини,
Мені готують ту духмяну каву...
Люблю я каву, подихом жадаю!
Вона наркотик і найгірша вада,
І дивлячись в вогонь я завмираю,
І корочка із цукру, як принада,
Перед якою встояти...не треба.
Дозволь собі пірнути з головою,
У той вогонь , що в мороці Ереба,*
Незвичну каву, творить в світ собою...
Оксана Самохліб 2019р.@Kseni Berkeli
*Грецький бог мороку.
