|
Усім привіт! У попередньому дописі із серії #ГловоКур була мова про невдячних клієнтів, а в цьому ж буде все навпаки.
Я розкажу вам про ті доставки, які мені запам’яталися найбільше, а ще додам декілька мотивуючих історій-спогадів, які тримають мене на плаву й змушують крутити педалі.
Найбільшим моїм власним енерджайзером є діти. Немає нічого приємнішого, як доставляти їм пакунки. Чого тільки вартує усмішка малого карапуза, який бере пакетик і каже «Дякую». Дітлахи по-справжньому радіють та віддають тепло. Вони не бурчать, що нарешті кур’єр прибув на місце, а просто діляться позитивом. У ці миттєвості я відчуваю себе святим Миколаєм. Проте не я тут чудотворець, а їхні батьки, які працюють на роботі, і хоча б таким чином приділяють краплю уваги своєму чаду.
Самі вони доволі часто роблять замовлення своїм дітям, коли їх немає вдома. Надіюся, що не сам вміст пакету «Хеппі міл» робить їх щасливими, а власне опіка, турбота та ласка.
Чомусь в першу чергу я згадав про дітей, а вже потім мені прийшла думка про матерів. В моїй голові у всьому цьому є невидимий структурований зв'язок.
Доставка в пологовий будинок милій жіночці з великим пузиком не менш важлива. Для мене вона важить зовсім не менше, ніж переданий пакунок лікарю в інфекційну лікарню.
Ну і що, що вони виглядають по-різному.
В сучасних реаліях у них обох на обличчі медична маска, як, зрештою, і в мене.
Звісно пан лікар змушений носити цілий захисний костюм, але цей захист на його тілі не може закрити кутиків очей, які сміються.
Я б хотів зазначити, що посміхаються всі, ким би вони не були: суворі полісмени та охоронці, рятувальники і прибиральники.
У такі моменти людяності я розумію, що знаходжуся на своєму місці.
Інколи замовники замість медичних масок вдягають маски Анонімуса. Вони роблять несподіванку чи приємність для інших, не очікуючи на море овацій.
Дістаєш із сумки пакет із Сільпо і вітаєш іменинника з Днем народження.
Привозиш пакунок з Макдональдз та бажаєш смачного, от і все, що потрібно знати.
Приємні емоції гарантовано. Ефект несподіванки збережено. Іменинник розгортає пакет і радіє своєму подарунку не менше, аніж жіночка, яка отримала обід від таємного незнайомця.
Хотілося, щоб таких моментів було все більше і більше, щоб на наступному замовленні, коли ти прочитаєш, що всі пакунки потрібно залишити під дверима, ти не задумувався, чи бува там не знаходиться важкохворий пацієнт; щоб твоя доставка з аптеки була вчасною і помічною.
Я чудово розумію, що як би там не було, у мене є можливість захворіти на Ковід, але про це стараюся не думати. Просто дезінфікую руки та кручу педалі, як би не боліли ноги.
Далі буде…
З повагою, ©Богдан Кухта.
#Глово, #Glovo.
ID:
888142
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.09.2020 21:31:33
© дата внесення змiн: 05.06.2023 15:00:34
автор: Kukhta Bohdan
Вкажіть причину вашої скарги
|
