«А поміститися б у картині художника,
Пройтися вузенькими провулками,
Зазирнути у будинки,
Взяти біле котеня на руки» –
Думала дівчинка,
Вдивляючись в полотна.
І вона уявляла себе там,
У витворенім світі,
У світі, який закінчувався
За багетною рамою…
І що ж там
Всередині?
Хто живе там?
А художник лише писав,
Залишаючи частинку душі
На кожній стеблинці,
Росинці,
На кожному промені…
І його світ віддзеркалювався
У очах
Маленької дівчинки,
Дівчинки, яка збере ті маленькі пазли
І розташує в серці
Назавжди…