|
Ось твої карі очі і посмішка ясна,
єдина і кохана - дружино,ти моя.
З тобою стільки років - крокуємо у двох,
і кожен іде в ногу,вирівнюючи крок.
Коли хтось підсковзнувся - ось,ось і упаде,
від серця чарівного,допомога підійде.
З тобою,ми сильніші й світліші у житті,
бо ти є,рідна Мама - нашій дітлашні.
А мама - це є сила,могуча над усе,
а Мама - це довіра й міцна наша сімя.
Ти островок довіри,що є у нас в сімї,
в твоїх порадах мила,ми зацікавлені усі.
Бо ти моя кохана і Мама дітлахам,
єдина наша дама - сімї,нашої скарб.
Роки біжать,як річка - але,це не тобі,
для нас,ти наче квітка,що квітне на весні.
Без слів ти розумієш,що я хочу сказать,
тому,цей віршик - віриш,хочу і написать.
Кохана,мила моя - давай,но обніму,
життя моєго море,що з дітьми в нім пливу.
ID:
896066
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Поема ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 24.11.2020 18:46:42
© дата внесення змiн: 24.11.2020 18:46:42
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|