У кожного із нас свої надії,
Свої події і свої тривоги.
І ділиться життя на до і після,
Щасливі хвильки і сумні дороги.
Заворожила осінь листопадом,
Зима закружить снігом в танці білім.
Щасливим бути до і мудрим після,
Сплатить за все волоссям посивілим.
Колись додому повернуться діти,
І схилять голову при отчому порозі.
Й життя розділять і собі на до і після,
Своїх дітей чекаючи в тривозі.
Горить калина незбагненним цвітом,
Колише вітер верби при дорозі…
І ділиться життя на до і після,
Й зробити з цим нічого я не в змозі!
