Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Oxana Levina: Погойдай мене, дядьку Вітре. - ВІРШ

logo
Oxana Levina: Погойдай мене, дядьку Вітре. - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Погойдай мене, дядьку Вітре.

Oxana Levina :: Погойдай мене, дядьку Вітре.
Погойдай мене, дядьку Вітре!

– Погойдай мене, дядьку Вітре, на матусі тонкому стеблі!
Я вже виріс і бачу небо, там де хмари, як кораблі.
Лист зелений тріпоче примхливо, мов метелик себе забавля.
– Погойдаю, – сказав йому Вітер, – бо весняне ти ще маля. 

– Покатай мене, дядьку, по небу, там де зорі, де сонця тепло.
Я вже виріс, і хочу негайно на твоє перебратись крило.
– Ні, малий ти, Листочку, ще рано. Тільки літо буяє в саду.
А коли підростеш, я по тебе восени неодмінно прийду.

Ріс листочок між віття у мами, часто в піжмурки з жайвором грав.
І хотів відірватись від гілки, щоб ніхто більш за чуб не тримав.
Умовляла його юна Вишня: „Синку любий, не поспішай.
Краще буде у мене на вітті. Наодинці мене не лишай.”

Та бурчав Лист сердитий до неї: „Хочу світ я побачить, літать.
Досить, мамо, мене колихати, й біля себе насильно тримать.” 
Пожовтів під жовтневим серпанком, зрозумів, що уже не юнець.
– Покатай мене, дядьку Вітре, подивися – я вже молодець!

Тільки й встигнула зойкнути Вишня: „Повернися, дитино, у сад.
Не лишай свою рідне коріння, бо не вернешся більше назад.
Я без тебе помру самотня, ми ж не стрінемось, повернись…”
Та Листок відповів безтурботно: „Я скорю білий світ. Не журись.”

І поніс його Вітер у небо понад золотом пишних садів,
Понад ставом, аж до перелітних журавлиних журливих ключів,
Підіймав над дощами до сонця, аж до зір ніс у мандри земні.
Він ні раз не згадав рідну матір, її віти самотні, сумні.

Хоч їй падало листя під ноги, захищаючи корінь в землі,
Вона знала весною знову проростуть листям діти малі.
А отой неслухняний і впертий, що із Вітром літав вдалині,
Впав заморено в мерзлу землю в невідомій чужій стороні.

Роздивлявся Листочок журливо: „Чому ж матері поряд нема?”
Навіть трави, колись бешкетливі,  поховала у саван зима.
Чужина, і самотність, і холод, і дерева байдужі стоять.
І почав він матусю далеку на усі передзвони гукать.

– Поверни, дядьку Вітре, благаю на матусі тоненьке стебло.
Але Вітер лише завиває:  „Пробач, хлопче, скінчилось тепло.
І дитинство скінчилось,  і літо. І дороги назад вже нема…”
Не спішіть залишать, діти, матір, щоб між вами не стала зима…
                                                                         9 листопада 2020 р.

ID:  897177
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 04.12.2020 16:54:20
© дата внесення змiн: 04.12.2020 16:54:20
автор: Oxana Levina

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Олеся Лісова, Білоозерянська Чайка
Прочитаний усіма відвідувачами (348)
В тому числі авторами сайту (11) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Змістовно, образно і так чарівливо. 16 12 16 Гарного Вам дня та всього найкращого. 22 22
 
Oxana Levina відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 22.02.2021 - 12:18
Дякую, пані Наталія за добрий відгук.
 
hi hi hi Чудово!!! give_rose give_rose give_rose
 
Oxana Levina відповів на коментар Олег Крушельницький, 22.02.2021 - 12:19
Дякую.
 
12 дуже зворушливо...дякую give_rose
 
Oxana Levina відповів на коментар Білоозерянська Чайка, 25.01.2021 - 13:55
Дякую за відгук.
 
Олеся Лісова, 20.01.2021 - 18:16
12 12 12 Мені дуже сподобався вірш. Ціла історія життя, в якій багато хто впізнає себе, бо так швидко хотілося подорослішати і піти в життя, не думаючи, що залишаємо саме цінне - батьківську хату. 16 16 16
Наснаги і добра Вам, Оксано! 22 22 23
 
Oxana Levina відповів на коментар Олеся Лісова, 25.01.2021 - 13:54
Дяку, пані Олеся.
 
Oxana Levina відповів на коментар Крилата (Любов Пікас), 07.12.2020 - 10:55
Дякую.
 
Не Тарас, 04.12.2020 - 22:53
Файно hi 12
 
Oxana Levina відповів на коментар Не Тарас, 07.12.2020 - 10:54
Дякую.
 
Дружня рука, 04.12.2020 - 18:25
hi give_rose серйозний цікавий твір
 
Oxana Levina відповів на коментар Дружня рука, 07.12.2020 - 10:54
12
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: