|
Роки прожиті,річкою проплили,
наче листочки з дерева сухі.
Життя своєго,більшу половину,вже прожили,
але роки не памятаємо,тільки поодинокі дні.
Це дні,що в радості були або журбі,
ті випадки,які мені запам'ятались.
Дитинство,весілля,народження твоєї дітлашні,
а інші епізоди з памяті списались.
І старість,ще не на порозі,
але,як гість вже стукає у вікно.
Ти наче пташка,що жила на волі,
тепер у клітці сумує,хоч їжу має і тепло.
Я згадую,й не раз життя прожитого моменти,
як пазли складую у ціле їх,одне.
Буває від сміху,не можеш ти себе здержати,
а інколи згадавши епізоди,подумаєш- хай більше не прийде.
Роки,роки-життя прожитого сторінки,
де ви ховаєтесь,можливо у душі.
Моєго взлету і падіння,німі ви свідки,
які все пережите,сідими волосами,показують на голові.
ID:
899444
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 27.12.2020 18:33:40
© дата внесення змiн: 27.12.2020 18:33:40
автор: Бабич
Вкажіть причину вашої скарги
|
