День сьомий – вже збігає тиждень,
Приймаєм посилання вишні.
В столиці майже катастрофа:
Лишилися негоди стопи
У парках, скверах, на дорогах
І на родинних геть порогах,
Як не приїхала швидка –
Перинка надто вже пухка…
Зазнали бідні, що без даху,
Застряглі теж зазнали жаху –
Ті, хто в автобусах, на трасі,
Хоча б водички бідоласі.
Не краще в аеропортах,
Де сніг замерзлий на бортах
І смуги у міцних обіймах –
Уперше тут зима не в приймах.
Циклон змінив своє обличчя,
На поміч лиш морози кличе.
Дороги вбралися у лід,
Що наробив чимало бід.
Ось тільки пам’ять наша, люди,
Цей негатив колись забуде.
В історію ввійде класично
Зимова казка феєрична.
Минає снігова яса.
Згадати є що, бо краса –
Різдво Христове в чужині!
Таке й не снилося мені,
Щоб стільки снігу в дні знаменні,
Завдячуючи « Філомені».
Поволі входить все у норму,
Відновлює столиця форму:
Автобуси стрічають зранку
Дрімаючі ще перестанки,
Вже підтягнулися таксі,
Чимало втрат зазнали всі.
Дай Бог, лиш працю і стабільність,
Міцне здоров’я, нерви сильні,
Щоб вірус злісний приручити,
Щоб, як раніше, знову жити –
По світу їздити, літати.
Маленьким фірмам – процвітати.
Міцніти в дусі достеменно
І до Святої Філомени
Звертатись в непростих проханнях,
Вона виконує бажання.
Хай віра всіх веде в житті
Лиш по правдивому путі;
Нехай Господь оберігає,
Бо той, хто вірить – той і має;
Нехай таланти процвітають;
Хай радість і любов витають
У ваших душах і оселях;
Нехай живуть міста і села
В Господній ласці і любові,
Нехай зростають душі в Слові!
Завершую цей репортаж
Про сніжний зимовий кураж,
(І розповіді, і світлини),
Що стало святом для родини.
Очистив сніг брудне повітря,
Приніс у душі трохи світла.
На спомин про ті дні знаменні –
Чудові знимки достеменні.
13 січня 2021
(с) Валентина Гуменюк