Ти тут. Як дихання, як крок,
Як день,як ніч, як щастя світу,
Як втілення отих думок,
Що стеляться суцвіттям літер.
В очах - хлюпоче синь озер,
У рухах – проглядають квіти.
Колись, в майбутньому, тепер,
Ми точно мусили зустрітись.
Ти тут. У радощах, в журбі,
А більше, мабуть , і не треба…
Хоч ні. Я ще скажу тобі,
Що ти – моя частина неба.