Народній співачці
Ірині Федишин з повагою
Раптово розірвала тишу
Мелодія ніжна і звісна...
Давно вже Ірина Федишин
В народну закохана пісню.
Летить вона нині в ефірі
Про вірність, любов і кохання,
Страждання і біль - слова щирі -
Злітають з великим бажанням.
Щупленька, як Барбі, а сили
У неї на двох вистарчає.
Концерт - дві години на крилах,
Мов пташка, легенько долає.
Спливають останні хвилини,
Прощання... овацій шал-злива...
На сцені душа України
Подяку приймає щаслива.
І в мене в цю мить аж сльозина
Злодійка завжди випливає...
Ти є, ти не вмреш, Україно!
І нас вже ніхто не здолає.