Короткий стрим життя людського, тож жити, друже, поспішай!
Як потяг, що у даль відходить,
Все менше чутно трах –тах – тах.
Так і людське життя проходить,
Ритмічно в такт, мов на вітрах.
Вони розчулені під сонцем,
Життєвий код твій бережуть,
Як промінь стукають в віконце,
І смутку волі не дають.
Чимало бачили на світі!
Твій в вир підносили політ,
Ти був у славі, у зеніті,
Тепер в полоні стриму літ.
Благають волею своєю:
Людино! Жити поспішай!
І огортають пеленою,
Святим покровом отчий край.
Не скривдим же його ніколи,
Примножим славу у труді,
І хай лани широкополі
Благословлять в важкій ході.
І хай Всевишній допоможе
Прогнати віруси страшні.
Людина жити так не може,
Немов у літургічнім сні.
І віримо, - цей день нагряне!
І знов відродиться життя.
Студент за парту знову сяде.
Й полине мрія в майбуття.
Й заколоситься стигла нива,
Й дитячий сміх наповнить дім,
І запанує світла днина,
І в домі радість буде всім.
26.03.2021р
Можете відповісти приватно. Зверху біля ПРОФАЙЛ є " Написати лист". 
