Бліднозеленим квітом
Розкриваються бруньки дерев.
Сірим, ще заспаним світом,
Оточений промінчастий день.
Річка, звабливо скинувши шати,
Оголює свій привабливий стан.
Намагається щось довести нам зяблик,
Виконує арію шпак.
Вітер завзято гра в догонялки,
Ніжно торкається наших плечей.
Повстають із забуття метушливі комахи.
Ладаном дихає все.
Повільно спадає нетканна завіса.
На небі лише ліхтар та свічки…
Уява зупиняється. Все завмирає
І сном переходить в паралельні світи…
03.05.2021
