Ось таке життя настало,
Нас, як липок, обікрали.
Вклади, що на ощадкнижках,
Заховалися десь нишком.
Юля тисячу вернула,
А за решту геть забула.
І наступні президенти
Не дали і пів процента.
Тему цю давно закрили,
Посміхалися лиш щиро:
Що так легко удалося,
Здерти шкуру, як із лося.
Мов затяті браконьєри,
Це робили у вольєрі.
Як в пасьянсі розіграли,
Лише руки потирали.
О ба – гумор залишився,
Хтось у владі спохватився.
На дохід ще п’ять процентів
І ніяких сентиментів.
У казну усім сплатити,
Щоби легше було жити.
Бо діра в пенсійнім фонді, -
Зупиніться – може годі?…
У владі повинні бути грамотні хазяї, щоб не мінімалки підіймати, а економіку. Без цього ціни ростуть швидше, ніж ті мізерні добавки, під якими немає фундамента.
Естет зі стажем відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за візит на сторінку. Цілком з Вами згоден.
Базис це визначальне. І професіонали - державники.