Дивуюсь твойому завзяттю
З яким ти по житті ідеш
Хоч знаєш,час порве на шмаття
Ти знаєш,але далі йдеш
Але чому , хіба ілюзій
Так до вподоби пелена?
Ти возвеличуєш і друзів
Хоч знаєш, в тебе їх нема
Ти кажеш досі, що родина
Твоя фортеця і твій зміст
Хоч розуміння з ньов картинне
І розуміння- білий лист
Навмисно то́пиш в со́бі теми
Про марноту цього життя
А може у тобі дилеми
І не з'являлись ці , дитя
Ти наче глупе і наївне
Де круговерть самокопань
Ще не доступна і не видна
А лиш клубок пустих бажань
