Їдуть іржаві машини,
Виють підшипники, осі,
В гулях, в пролисинах шини,
Як же так швидко пройшло все?!..
Чом супорти, мов коліна,
Важко скриплять і гуркочуть?
Не посміхається гинуть
Й ремонтувати не хочуть...
Де ж ті нові запчастини,
Хто ними вдячно поможе,
Коли й новіші машини
Дать тому ради не можуть?..
Можуть...
Розбившись у жертви,
Разом з новим поколінням...
Але чи є право вмерти
Тим, хто посіяв насіння?..
Відповідальність сувора,
Вперта і завжди їй мало...
Зроблено вибір не вчора,
То ж і не ремствуй невдало.
Поки прокручує стартер
Ця не нова батарея,
Поки не тріснув ще картер,
Їдь колією своєю
Що ж тобі ще залишилось,
Окрім не бути, чи бути...
Всім від початку судилось
Мати кінцеві маршрути.
