Так давно ти мені не снився,
Що вже встигла забути, який Ти...
Ти, мабуть, десь уже примостився,
Ти, мабуть підкорив ті світи...
Ті світи, про які говорив,
Що зі мною хотів підкоряти.
Та Господь нас давно розділив,
Тож тобі це самому долати.
Ти, мабуть, вже своє відшукав,
Як і я, своє щастя знайшла.
Як і я, мабуть, довго блукав,
Обійшовши, увесь Земний шар...
Ти давно вже мені не снишся,
Бо вже інший приходить у сни,
Бо до іншої ти примостився,
Ти додав її снам новизни.
Дуже приємно! 
