Чому забрали мікрофон?
Нічого літо вже не скаже.
А ностальгія в жовтий фон,
Не впишеться, то так – розмаже…
Піти, узявшись за листок,
Багрянцем в царство тридев`яте,
Лиш перескочити місток,
В туманів і дощів палати.
Що ж там? Ні місяць, ні зоря,
Садів принишклих божевілля,
Старенька груша в янтарях,
І виноградників похмілля,
Та ще Покрова пригорне,
Як мати, до душі, до серця,
Зігрівши спогадів огнем,
Очей схвильовані озерця.
Ще далі - журавлів блакить,
Куди ж ви? Не тікайте. Що ви?
За голосом луна біжить,
І тоне в килимах діброви…