СЕЛО.
Я народилася в селІ,
Його люблю у різні пори року,
Там запах рідної землі,
Дитинства гомонять там кроки.
Там непідробна простота,
Життя, з природою у купі,
Вода прозора з джерела,
У місті смак її забутий.
Повітря там цілющі хвилі,
Там воля від чужих очей,
Себе відчуєш ти щасливим
Тобі співає соловей.
Там запах полину дурманить,
Ромашки, м'яти, нагідок,
Туди в тяжку хвилину манить,
Як на чарівний острівок.
Там осінь яблуками пахне,
А літо сіном ,осокою,
А взимку в грубці спалахне
Й запахне хвоєю живою.
Весна несе із рясту мед,
І пагорби ,махрові від кульбаби,
На річку котики у очерет,
Рожевий цвіт на яблуні до саду.
А ще під тином там любисток,
Бузок ,розкішний кущ жасмину,
Піони, з ніжних пелюсток,
І, до морозів, грона на калині.
Усе там є живим, з роси й землі,
Із сонця ,Із багатих скринь природи,
Рясного поту хлібороба на чолі,
І праці цілих поколінь народу.