Щоб стати щасливим, робити нічого не потрібно: щастя неможливо домогтися. Знаєте, чому? Тому що воно вже є у нас. І це не матеріальні речі, не новий байк не машина і навіть не дім біля моря. Щастя в середині нас, чи поруч з нами* Як можна домогтися того, чим володієш? Але тоді чому люди не відчувають себе щасливими? Тому, що спочатку вони повинні відмовитися від своїх ілюзій. Щоб стати щасливим, нічого не треба купувати - потрібно відмовитися. Життя просте і чудове. Важким його роблять наші ілюзії, амбіції, бажання, наша ненаситна жадібність. Знаєте, в чому корінь усіх цих зол? В ототожненні себе з усілякими ярликами. Ні, я не стверджую, що потрібно відмовитись від всього і пустити все по течії відчувши "щастя". За течією тільки мертва риба пливе. "Краще плакати в новому бентлі ніж в маршрутці" - було сказано кимось і це не позбавлено здорового глузду. В нашому, сучасному капіталістичному світі ресурси обов'язкова річ. Та ніколи матеріальні речі не будуть ціннішими за ті, котрі не оцінюються коштами. За них, за нього, за неї*...
Найбільші гори - це багато дрібних піщинок, океан - безліч дрібних капель. Та їхні розміри вражають. Дрібниці це все, тому використовувати свій час потрібно до дрібниць, на те, що подобається, на те чого прагнеш, та турбуєшся "що подумають інші", більше часу вже не буде, більше можливостей не наступить..