Ще глибокий лютий, але уже іноді чути весну. Таке передчуття краще за її присутність. Воно, підсилене відлигами зі струмками, шукає і знаходить якусь надію на краще. Для весни то традиційно – подавати душевний кредит тому, хто прагне обнови, простого, життя. Мабуть, провесна наймудріша з пір року. Вона прозора і непомітна. Виявляється лише сніговими підсніжниками і аж далеким травневим зелом. Вона – як добре слово, що окриляє, заспокоює. Стимулює трудитись.
