переді мною – стіна
біла і пахне глиною
може ти був людиною
може ти став людиною
може ти…сатана.
лизнув язиком – дивись
видряпані і скорчені
заново приурочені
літери заморочені
драмою заплелись.
весь твій сценарій – в’язь
нервів-дротів і полум’я
досі талант прополотий
соціумом заколотий
вприскує «не вилазь!»
ногам бо твоїм – дійти
серцю – битися з волею
мертво-сірою, кволою
змусити думати голову
і врешті – перемогти.
переді мною стіна
голо чорніє пусткою
вкрита вугіллям-хусткою
від перемог полускала
стала німа й одна…
