Холодне, випалене поле,
Десятки панцирів горять
Воно брудне і мокре, й голе,
І сотні тіл довкіл лежать.
І кожне з них - окрема доля,
Любов від матерів, дітей,
Яку бездушна чорна воля
Звела з числа живих людей.
За що боролися на нашій
Богом захищеній землі?
Ви думали тут опір слабший?
Тепер ви в ораній ріллі,
Тепер сльозами ваші рідні
Поллють той край, де ви жили
Пішли у бій як праві, гідні,
Але назад вже не прийшли.
Ви передайте, хто ще дише,
Нехай подумають над тим
Чи варто йти вбивати інших
І пасти в полі молодим,
Лишивши матерів, коханих,
І увійти у список тих,
Хто убивав у знак пошани
Окремих покидьків. І зник….
