уже жевріє, неба полотно
забарвлює мої думки світанком
а зліплене докупи, не вікно -
душа ворушиться на дні пустої склянки
бинти на шрамах, раз, і два і три
я розриваю на рядки верлібрів
навпомацки, у пошуку не рим
і яблуневий цвіт лоскоче фібри
волосся зайчик сонця перетне
збулось те, що словами не напишеш
залишилось бажання лиш одне -
тільки тобі присвячувати вірші