Сьогодні, мамо, вишеньку побачив
серед руїн, маленька, розцвіла
здалось мені, що вишня та, неначе,
з садочку, мамо, нашого була.
Наперекір розквітла вона долі,
наперекір проклятій цій війні
у білім цвіті, наче в ореолі
раділа сонечку й весні.
А я в думках до Вас, матусю, лину,
де Ви в світлиці серед образів
Пречисту просите за Україну
і за життя її дочок й синів.
Я так до Вас сьогодні, мамо, хочу
губами притулитись до руки
й сказати Вам в хвилину цю урочу:
я так люблю Вас, мамо, до сльози.
Сьогодні, мамо, вишеньку побачив
немовби диво з довоєнних снів
нехай вона, як Ви, мені пробачить,
за все, що я сказати не зумів.
дякую за чудову поезію!
