В премудрості Своїй дивився Він з престолу
На хлопця скромного, що вівці випасав,
І голуба послав, один вернувся голуб:
Під музику небес хлопчина задрімав.
Він інше планував майбутнє юнакові:
Впиратись буде, опір переможе сила,
Пізніше візьме верх над ним інстинкт любові,
І пристрасть спалахне. Орел розправив крила.
Даремно. Був нудним початок їх розмови,
Хлопчина позіхнув і свиснув до овець,
В міцні обійми ухопив його Отець;
З тих пір орла юнак завжди боготворив,
Ішов, куди накаже, був на все готовий,
А ще навчився різним способам убивств.
Ганіме́д, син царя Трої Троса і німфи Каллірої, був найпрекраснішим із смертних. Зевс закохався в юнака і в образі орла заніс Ганімеда на Олімп, де зробив його виночерпієм і своїм коханцем . Боги дарували Ганімеду безсмертя та вічну молодість і розмістили на небі у вигляді сузір’я Водолій. Міф про Зевса й Ганімеда, поширений у Греції та в Римі, виправдовував любов дорослого чоловіка до хлопця; гомосексуалізм толерувався як крайня форма культу богині Кібели
Есташ Ле Сюйор Викрадення Ганімеда. 1650, олія, полотно, Лувр, Париж, Франція
Eustache Le Sueur Abduction of Ganymede,1650, oil, canvas, Louvre, Paris, France
Wystan Hugh Auden Ganimede
He looked in all His wisdom from the throne
Down on that humble boy who kept the sheep,
And sent a dove; the dove returned alone:
Youth liked the music, but soon fell asleep.
But He had planned such future for the youth:
Surely, His duty now was to compel.
For later he would come to love the truth,
And own his gratitude. His eagle fell.
It did not work. His conversation bored
The boy who yawned and whistled and made faces,
And wriggled free from fatherly embraces;
But with the eagle he was always willing
To go where it suggested, and adored
And learnt from it so many ways of killing.