капронова тюль крізна,
візеруночками
простими оздоблена,
набивна,
висить навпроти вікна,
наче осіння днина
туманна...
тюль навпроти вікна
на квадратики
однакові розділена,
і всередині кожного -
витканий із ниток
павучок,
а доокруж
геометрично правильна
павути-на:
мимохіть глянеш і бачиш,
наче
павучки білі
заснувалися
на затканій памороззю ріллі...
а видасться часом ніч безсонна,
місяч-на,
зирк, а в проймі вікна,
мов срібнокрилі бджілки
рояться живі зірки,
а може то
увійшов проз вікно до хати
і кружляє зо стелі сніг лапатий...
висить у проймі вікна
уяви тюль чарівна,
мов пелюстками з вишень
засипана,
а коли громи й блискавки
рвуть повіддя і стремена -
на основі капроновій
зблискують
струмені й бризки
Господи, благослови,
хай сніг, пелюстки чи зливи
у кожній хаті на тлі вікна -
але не вибухи і вогонь,
не згарища і не війна
18.05.2022
певне, це результат моєї недорозвинутої схильності до споглядання... колись я вміла "поговорити" будь з чим, на чому сам собою і якимось особливим способом зупинявся мій погляд і скручувала вухо рурочкою глибока увага...
дякую, пане Ігорю добре, коли так (прочитала Ваше "просто і з родзинкою" і додумала експромтом - "як паска..."(в смислі здобний хліб на Великдень))) - цікаво вийшло... жартую... дякую ще раз