На заднім плані кінь багряний
незрячих слів й
звичайне запитання:
Хто це писав? Не я.
Я в магазин ходжу за хлібом
й щодня приймаю вісім ліків
щоб смерть зустрілася пізніше.
Кінь скаче і слова
пливуть у квітень й співають про любов
до жінки, якій важливий
птах на гілці. Чи це
не я писав, як, з чого і коли?
Я бриюся щодня
перед звичайним дзеркалом.
Сьогодні про багряного коня мене запитують.
Про нього запитують у мене?
У мене?
Juan Gelman EL OTRO
Un caballo púrpura al fondo
de una palabra ciega y
la pregunta de siempre:
¿quién escribió eso? Yo no.
Yo voy a la tienda a comprar pan
y tomo ocho medicamentos por día
para que la muerte me espere más tarde.
El caballo se mueve y la palabra
se sube al mes de abril y canta amor
a una mujer, su peso
de ave en la rama. Yo
no escribí eso, ¿de dónde, cuándo, cómo?
Yo me afeito todos los días
frente a un espejo acostumbrado.
Hoy me pregunto por el caballo púrpura.
¿Y a mí me lo pregunta?
¿A mí?
