Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Макс Дрозд: Я тебе - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Себастіані, 11.09.2022 - 17:02
Знаменитий рефрен на диво гармонійно вписався у вірш. Пронизливо.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую. Саме піснею й надихнувся!)) Наталі Косенко - Пурик, 23.06.2022 - 07:06
Гарно, душевно і до глибини чуттєво, Максе. Рядки так торкнулися моєї душі, що мені захотілося дати відповідь. Тож прошу до моєї гостини.
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Наталі! Вже біжу
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую. Інколи фатальність - моє друге ім*я Радий візиту Яніта Владович, 21.06.2022 - 16:15
Тужливо.Так часто доля розводить стежки. Іноді вони й не пересікаються, а так, просто трішки рухаються паралельно, аби згодом розійтися у різні боки. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В паралельності увесь відчай. "Мені паралельно" - така знайома фраза, але якщо замислитися: який глибокий, прихований сенс вона має.
Софія Пасічник, 21.06.2022 - 16:10
СумноЕх.. І якесь тяжке це слово "пізно", не вірю я у нього.. може, ніколи не пізно?.. може, таки, не пізно ніколи?.. вірю, що, все ж, життєвий, здавалося б, фатум можна подолати, і що людина все ж вправі вирішувати і може вирішувати.. що не лише пасивним "гравцем" їй бути, який пливе за течією в океані життя.. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Можливо, й ваша правда. Ніколи не пізно - проте пізно це усвідомлюєш. От в чому всі коленкори...
Катерина Собова, 21.06.2022 - 09:18
Такі трепетні рядки, я чомусь зразу пригадала рок-оперу "Юнона і Авось".
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Саме звідти і взяв за основу два рядочки. Випадково на неї наткнувся, побачив слова: Ты меня на рассвете разбудишь Проводить необутая выйдешь Ты меня никогда не забудешь Ты меня никогда не увидишь й перед очами постало все моє життя. А дійсно, як багато значуть ці рядки. Той випадок, коли я просто їх взяв, й почав відштовхуватися, опираючись на власний досвід - й вийшов такий вірш. Дуже радий Вашому візиту Софія Пасічник відповів на коментар Катерина Собова, 21.06.2022 - 16:29
О, це дуже сильна глибока щемка опера, дуже любила її у виконанні Маршала та ще однієї співачкиТам такий потужний ліричний трагізм, і певна фатумність.. Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зізнатися, не бачив. І навряд-чи подивлюся, не дуже горю бажанням. Дізнався про неї зовсім з іного джерела)А от ці рядки дійсно зачепили, мов віддзеркалили мене. Софія Пасічник відповів на коментар Софія Пасічник, 21.06.2022 - 18:40
А Ви тільки читали, не чули? Розумію - у мене вже також не викликає бажання слухати російську музику і все їхнє у зв'язку зі зрозумілими, очевидними подіями..
Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не чув, не було тоді нагоди, щоб послухати, та прочитавши - все зрозумів, й слухати не потрібно)Читав книгу, й там були ці рядки. Так, ми починаємо відмовлятися від російського, але водночас, деякі пісні просто рука не підніметься видалити з мого плейлисту. Просто не підніметься. Не хочу вдаватися до політики, але музика та вірші, написані ще в минулому столітті, чи до цих страшних подій, до 2014, ні в чому не винні. Чи ні? Врешті-решт, не прославляють вони ні владу, ні росію - а написані про кохання чи просто про щось прекрасне. P.S. Деякі російські виконавці підтримують нас, й засуджують дії своєї влади. Але чи це щось змінює? Нічого. Злість та ненависть вкоріниться навіки. Мабуть, це натуральний хід історії... Макс Дрозд відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так. Любов і розчарування. Дякую, що розумієте.Радий візиту |
|
|