« Найнебезпечніше –
боятися придурків...»
Досвід
І
Від мене мало що залежить,
аби належати до тих,
кому ніколи не обмежать
надій, бажань і прав своїх.
Але лютує «запоребрик» –
і на війні нема перерви,
і не вгамовується псих...
..........................................
Нема надії на Мінерву,
Психея не лікує нерви,
а сказу більшає у всіх.
ІІ
Дурному, що вода із гуся –
чи у лайні, чи на війні...
Але скаженого боюся...
хоча судити не беруся,
чи їх боятися, чи ні,
якщо у них немає мозку...
ось-ось скажені недоноски
та й оголосять судні дні...
самі собі... бодай би скоро
упали стіни муляжу
і пекло їхнього терору
та ядерного шантажу.
У діях мавпи на котурнах
ума і логіки нема...
непередбачена юрма
руско-язичесько-культурна
і на війні у ролі дурня –
то галаслива, то німа,
але дивімось обома...
бо то орда... і їх багато
мільйонів – сотень півтори
і всі – руками догори,
аби чуже завоювати.
Де не родили ці мутанти,
за ними плакала тюрма,
але любителі ярма
і досі наші... окупанти.
ІІІ
Бояться дурня не дарма
і це урешті зрозуміло –
якщо у черепі пітьма,
душі немає... зайве тіло
і мусимо оце дурило
без честі, совісті, ума
щомиті плавити на мило.
Чітко, справедливо і вірно! І як точно - "У діях мавпи на котурнах ума і логіки нема...", звичайно ж нема, як і душі, совісті (III- !), чи сорому, бо ж таки - мавпа та ще й з гранатою.