Вісник на якого чекали відчайдушно довго
з жаданою звісткою про перемогу або загибель
затримувався з прибуттям – трагедія була бездонною
У глибині хор скандував темні пророцтва й прокляття
король – особа династична – метався в тенетах невідання
не вистачало лише одного обов’язкового персонажу – долі.
Епілог напевно знали вітер орел морські хвилі
глядачі напівмертві ледь дихали закам’янівши
Боги заснули Ніч тиха без блискавиць
Прибув нарешті вісник у масці з крові багна і сліз
щось крикнув нерозбірливе рукою вказав на Схід
це було гірше смерті бо не співчуття не розради
а кожен в останню мить жадав лиш оправдання
Zbigniew Herbert POSŁANIEC
Posłaniec na którego czekano rozpaczliwie długo
upragniony zwiastun zwycięstwa lub zagłady
ociągał się z przybyciem - tragedia była bez dna
W głębi chór skandował ciemne proroctwa i klątwy
król - dynastyczna ryba - miotał się w niepojętej sieci
brak było drugiej koniecznej osoby - losu
Epilog pewnie znał orzeł wiatr morska fala
widzowie na poły martwi oddychali płytko jak kamień
Bogowie spali Noc cicha bez błyskawic
Na koniec przybył ów goniec w masce z krwi błota lamentu
wydawał niezrozumiałe okrzyki pokazywał ręką na Wschód
to było gorsze niż śmierć bo ani litości ni trwogi
a każdy w ostatniej chwili pragnie oczyszczenia