(Лімерики)
« Не кожний собака
вискакує сухим із води...»
Примовка
***
А на рашу напала химера,
що винищує орків до тла...
і шукає мінера –
якогось Бандеру
перелякана хунта пуйла.
***
А за орду воюють ідіоти,
яким не пояснили москалі, –
на цій роботі
є, таки, двохсоті
і їм немає місця на землі.
***
А на улусах є бавовна всюди
і де-не-де ще хлопає, таки,
і кара буде,
бо орда – не люди,
а окупанти – не рятівники.
***
А на Київ націлені урки...
Їм – куди не біжи, все одно,
бо на те вони й чурки
такого ґатунку,
що усюди – вонюче лайно.
***
А на убивцю очікують нари,
і на коняку рашизму, і на...
кожній отарі
худоби – до пари
не упольована ще звірина.
***
А на острові, типу – Зміїний,
привітали велике судно...
Україна –
країна гостинна
і судно опустили на дно.
***
А на Алтаї – ритуал по блату:
язичники, шамани, сатана...
а номінанту
шостої палати
у бункері – сорочка гамівна.
Нарація
А на закуску... капаю пілюлі,
аби уберегти чиєсь лице...
великі дулі
у часи минулі
отримували авгури* за це.
* – оракули, які не сміялись, виголошуючи дурниці.
