Вітаю, Вас, шановне панство.
Я думаю інколи про усі світи і сенси в них. Навіщо створені, навіщо все ж існують, як вони функціонують. Коли енергія скінчиться і він застигне, і що ж треба зробити, щоб той світ, що згас - знову ожив. То як думаєте? У всього є мета, ціль... Хіба не так кажуть люди? То навіщо створено наш світ? Яка його мета? І коли він завершить свою задачу? Що буде з ним?
Тінь, спокій, вулиці думок.
Весь світ існує там.
А час - виконує стрибок,
Та шансу не лишає нам.
А може все оце,
Те, що зветься справжнім,
Воно тільки в голові?
Просто уривки відображень.
Мабуть нічого не існує.
Живемо ми у казці.
Наш розум десь мандрує,
Але чому - не ясно.
Подумайте самі.
Життя - колись погасне,
Згаснуть всі вогні...
Чи це реально? Панство?
Я думаю, що ні.
Думка - нехтує пространством.
Десь там у далині
Є вихід з цього рабства.
Що ж знаємо всі ми?
Наш світ якої назви?
Про що співаємо пісні?
Яке маємо багатство?
І все оце, і те.
Чи справді має сенс?
Бо всі біжать за цим -
Фокусують весь свій інтерес.
Так і буде далі,
Розум вже привчили:
Що не осідлати хмари,
Що не зупинити хвилі.
Дякую за увагу. Пам'ятайте - весь світ існує всередині вас. Гарного часу!
Майстер слова.
саме той світ баче око, який вигадує наш розум 
Живемо ми у казці.
