Oscar Wilde "Requiescat"/ Оскар Вальд "Вічна пам'ять"
Requiescat
Tread lightly, she is near
Under the snow,
Speak gently, she can hear
The daisies grow.
All her bright golden hair
Tarnished with rust,
She that was young and fair
Fallen to dust.
Lily-like, white as snow,
She hardly knew
She was a woman, so
Sweetly she grew.
Coffin-board, heavy stone,
Lie on her breast,
I vex my heart alone
She is at rest.
Peace, Peace, she cannot hear
Lyre or sonnet,
All my life’s buried here,
Heap earth upon it.
Вічна пам’ять
Ступай обережно, бо тут вона,
Снігом вкрита,
Думай, що кажеш, бо чує вона,
Як цвіте маргаритка.
Блискучі, золоті пасма
Здолала іржа,
Була молода і прекрасна,
Пилом стала вона.
Наче лілія, білосніжна,
Збагнути, що жінка вона
Невстигла, бо ніжна
Й тендітна росла.
Тягар кам’яного вікá
На грудях її. Сповна
Я мучу себе сам, там
Чи в спокої вона.
Ліру чи мого сонета
Не чує вона, тишина.
Поховане тут все моє життя,
І почесті йому одні — земля.